Антощак Н.,Пекельним льодом музика б’є в скроні

Пекельним льодом музика б’є в скроні,

Частіша пульс – коротша кожна мить.

Схиляю голову – і руки вже безкровні;

Пекельним морем музика шумить!

ХаОс, чи хАос – в хащах захлинаюсь,

В пекельнім морі й хижий ліс тонЕ!

Здається вам, що то лякливий заєць,

А то душа не впізнає мене...

Вдивляюсь у своє лице червоне,

Чи, може, чорне? – Знати б кольори...

В пекельнім морі заєць мій...ПОТОНЕ –

Нехай і так, принаймні НЕ ЗГОРИТЬ!