Автограф наш – визитка детских душ,
Восторженных и чуточку наивных,
Талантливых, доверчивых к тому ж,
Отчаянных, задорных и невинных,
Горящих, словно солнце в небесах,
Раскрытых для добра и пониманья,
Азартных, с искрой Божией в сердцах,
Фантазией, надеждой на признанье.

Антощак Н.,Шосте січня



                       Предки,
                       Предки встали з могил;
                       Пішли…
                                      Павло Тичина

Ватага йде. Ватага душ. І поле…
І вітер тужить. І земля говорить.
Різдвяний Бог… Сідаємо до столу.
Ватага йде. Складає крила морок.

Різдвяний Бог прийшов і став у дверях.
Ватага. В небі – голуби тойсвітні…
Це Бог прийшов показувати берег
Високих предків. Мрій старозавітних.

Мовчить годинник. Аж під небом душі!
Танцює Божа тінь у нас на стінах…
Ватага йде – освячує грядуще.
І молиться за нас із Божим сином.

Комментариев нет:

Отправить комментарий