Моє серце спізнилось на потяг «До казки».
Хоч білета купило, та де там, - утік…
Й фотоплівки, напевно, не вдасться украсти
З тих країв, які звуться «Дитинство» повік.
Майорять там за вікнами стиглі черешні;
Хтось в купе, відчуваю, про мене згадав.
Там минулі часи, десь чекають прийдешні,
Тільки нинішній тут, як підрубане дерево впав…
Комментариев нет:
Отправить комментарий