Антощак Н.,Називав би тебе Афродітою

Називав би тебе Афродітою,

Та краса твоя щира – не міф.

Я б тебе порівняв з Евридикою –

Їй Орфей дарував ніжний спів.

Я  називав би тебе ясним  сонечком,

Коли б трохи побільше би мрій…

Щось у грудях кричить, та не можу я

Наказати йому владно: « Стій!»

Що поробиш – уже я подоланий

Дивовижним дарунком богів.

От би мрію зігріти долонями –

Їй Орфей дарував би свій спів.