Нюкало Л.,Dedicated to mother(переклад поезії Василя Дмитровича Мокрія)

Dedicated to mother

…Dear mummy, are we all to blame

That you lived in times that were insane

That you suffered through the pain and horror,

That you saw the eyes of grief and sorrow

That you had to take part in the chopping

Where the wild dogs had been madly hopping

 On the people meeting deprivation

In the country living through stagnation

That your life went simply down the drain

Being like bitter sage-brush of Ukraine…

Ненько рідна, чи ми винні в тому,

Що вам випало в часі страшному

Народитись, жити-бідувати,

Катування жах і біль зазнати,

Пережити ті лісоповали,

Де людей собаками цькували.

Пережити незлічені втрати

Щоби знов і знов ще щось втрачати,

Все життя іти через руїни

Полиновим шляхом України