Обличчя ніжно-юне і красиве
Мої бентежить думи чарівницькі.
Я чую шепіт серця: «Незгасиме
Пожежі почуття в моїй криниці!»
Твоє волосся-сонний теплий промінь -
Плететься і з плечей-зі скель стікає.
А очі – дві ласкаві хмари повні,
З яких барвисті блискавки метаєш.
Я цих боюся пострілів хронічних,
І хвиль, як голосок твій симфонічних,
А серце стука, наче сто громів!
Моє кохання з моря виринає,
В синяві чистій яструба шукає,
Що подих твій схопив та й полетів.
Комментариев нет:
Отправить комментарий